- розсерджений
- -а, -е.1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розсердити.2) у знач. прикм. Який розсердився, перебуває у стані роздратування, обурення, гніву. || Який виражає роздратування, обурення, гнів.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.